Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ОУ4/2015/4<.>
Загальна кiлькiсть документiв : 20
Показанi документи с 1 за 20
1.


    Григор'єв, В. В.
    Використання аутофібрину для стимулювання остеорепарації в лікуванні переломів довгих кісток [Текст] / В. В. Григор'єв // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 5-10. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ОСТЕОГЕНЕЗ (действие лекарственных препаратов)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ (повреждения)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ (терапия)
Анотація: Одним из перспективных направлений биоимплантологии является применение аутофибрина, обогащенного тромбоцитами, для стимуляции репаративного остеогенеза. Цель: исследовать образование костного регенерата в условиях расположения аутофибринового сгустка вокруг или между отломков при хирургическом лечении пациентов с диафизарными переломами длинных костей конечностей. Методы: в основную группу с использованием аутофибрина вошло 24 пациента - 14 со свежими переломами (костей голени 5, плечевой кости 1, бедренной 1, локтевой 3, лучевой 4) и 10 с несращением отломков 4-6-месячной давности (плечевой кости 5, костей голени 2, предплечья 2). В группу сравнения включен 21 пациент со свежими диафизарными переломами (костей голени 8, предплечья 9, плечевой кости 4). Пациентам выполнен остеосинтез LCP-пластинами, аппаратами внешней фиксации, интрамедуллярной спицей. Аутофибрин получали по методу J. Choukroun, размещали периостально с перекрытием зоны перелома или в костном дефекте. Регенерацию в месте расположения сгустка оценивали рентгенологически. Результаты: установлено, что у 89,47 % пациентов основной группы в области периостального расположения фибрина образовался костный регенерат соответствующего размера со сращением отломков. Проведенное экспертное оценивание рентгенограмм двумя независимыми специалистами выявило коэффициент согласования 0,8-1 по Cohen's Kappa (полное согласование). В контрольной группе в 23,8 % случаев отмечено образование периостального регенерата. Причем его относительная высота (14 ± 2,4) % была значительно меньше показателей основной группы (45 ± 10) %. Выводы: использование аутофибрина, полученного по методу J. Choukroun, как остеопластического материала при хирургическом лечении диафизарных переломов длинных костей конечностей приводит на месте его расположения к образованию костного регенерата.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

2.


    Головаха, М. Л.
    Первый опыт хирургического лечения свежих вывихов акромиального конца ключицы под эндоскопическим контролем [Текст] / М. Л. Головаха, И. В. Шишка, И. Н. Забелин // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 11-16. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПЛЕЧА ВЫВИХ (хирургия)
АКРОМИАЛЬНО-КЛЮЧИЧНЫЙ СУСТАВ (повреждения)
Анотація: Сьогодні відомо понад 100 видів хірургічного лікування вивиху надплечового кінця ключиці. Таке різноманіття, по-перше, обумовлене анатомо-біомеханічними особливостями надплечово-ключичного суглоба і його зв'язкового апарату; по-друге, свідчить про певні недоліки кожного з методів. Крім того, встановлено, що в 16,5-35,2 % випадків повного відновлення функції не відбувається, що свідчить про актуальність розроблення та впровадження новітніх методик лікування. Мета: поліпшити результати лікування ушкоджень надплечово-ключичного суглоба шляхом відновлення клювовидно-ключичної зв'язки під артроскопічним контролем. Методи: прооперовано за допомогою артроскопічного обладнання п'ять чоловіків віком від 18 до 42 років зі свіжими ушкодженнями надплечово-ключичного суглоба. Фіксацію суглоба проводили за допомогою системи «АКК-Такелаж» із високоміцним нерозсмоктувальним матеріалом. Термін іммобілізації косинковою пов'язкою становив 2-3 тижні залежно від інтенсивності болю. Контрольне клінічне та рентгенологічне обстеження проводили через 1 та 3 міс. після операції. Результати: використання запропонованого методу відновлення свіжих ушкоджень надплечово-ключичного суглоба дало змогу отримати хороші та відмінні результати у всіх прооперованих хворих. Рухи в плечовому суглобі відновлено у всіх пацієнтів у повному обсязі. Під час хірургічних втручань за розробленою методикою виконують невеликі проколи (0,5 см), що забезпечує хороші косметичні результати. Позитивним моментом є також мала операційна травма, тому що не потрібно виділяти ключицю і підключичний простір для свердління в них каналу та проведення фіксувального пристрою. Висновки: застосування артроскопічного обладнання для відновлення надплечово-ключичного суглоба сприяє зниженню травматичності операції, зменшенню термінів іммобілізації, дає змогу прогнозувати віддалені позитивні результати і відновити рухи в плечовому суглобі в повному обсязі.


Дод.точки доступу:
Шишка, И.В.; Забелин, И.Н.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

3.


   
    Лікування тракційних поєднаних ушкоджень малогомілкового нерва [Текст] / С. С. Страфун [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 17-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
МАЛОБЕРЦОВЫЙ НЕРВ (повреждения)
Анотація: При травме малоберцового нерва (МБН) в 47,6 % случаев не происходит восстановления двигательной функции стопы, что является показанием к хирургическим вмешательствам. Еще более сложны в лечении тракционные повреждения МБН, сочетанные с повреждением связок коленного сустава (КС). Цель: на основе анализа клинического материала и результатов лечения тракционных повреждений МБН, сочетанных с разрывом связок на уровне КС, разработать алгоритм лечения этой категории больных и практические рекомендации. Методы: проанализированы результаты лечения 35 пациентов (средний возраст (31,8 ± 11,9) лет) с повреждением МБН и связок КС. Повреждение малоберцовой коллатеральной связки сочеталось у 18 человек с разрывом задней крестообразной связки, у 25 - передней, у 8 отмечены все три повреждения. Выполнили невролиз у 16 пациентов (48,5 %), шов нерва у 2 (6,1 %), его пластику у 4 (12,1 %), ортопедическую реконструкцию у 6 (18,1 %), невролиз с ортопедической реконструкцией у 4 (12,1 %), пластику нерва с ортопедической реконструкцией у 1 (3,1 %). Результаты: в первую очередь восстанавливали связки для стабилизации КС и выполняли ревизию поврежденного МБН. При задней нестабильности КС проводили пластику задней крестообразной связки под артроскопическим контролем. Повреждение латеральной коллатеральной связки лечили по методике LaPrade с использованием сухожилия полусухожильной мышцы. При повреждении передней крестообразной связки выполняли ее пластику под артроскопическим контролем с использованием титановых и рассасывающихся фиксаторов. В случаях анатомического повреждения МБН тактика лечения зависела от длины повреждения, состояния концов нерва, а также окружающих мягких тканей. Выводы: для восстановления функции нижней конечности у больных с сочетанным повреждением связочного аппарата КС и МБН необходимо провести ряд хирургических вмешательств. Их всегда следует начинать с восстановления стабильности КС. Реконструкцию его связок нужно проводить с ревизией и восстановлением МБН.


Дод.точки доступу:
Страфун, С.С.; Гайович, В.В.; Гайко, О.Г.; Страфун, О.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

4.


   
    Математичне моделювання впливу деформації стегнової кістки на навантаження суглобів нижньої кінцівки [Текст] / М. О. Корж [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ (повреждения)
Анотація: Формирование посттравматических деформаций длинных костей конечностей сопровождается развитием вторичных изменений во всех тканях поврежденного сегмента. При этом гипотетически возникает перераспределение нагрузки, артрозные изменения и сокращение объема движений в прилежащих суставах. Использование методов математического моделирования позволяет создавать объемные модели биологических объектов и выявлять основные тенденции изменений их напряженно-деформированного состояния (НДС). Цель: разработать математическую модель нижней конечности и изучить с ее помощью влияние внесуставной варусной деформации бедренной кости (БК) на распределение напряжений в коленном, голеностопном и подтаранном суставах. Методы: разработаны математические модели нижней конечности в норме и при варусной деформации БК в средней трети величиной 45°. Критерием оценки НДС были напряжения по Мизесу. Моделирование выполняли с помощью системы автоматизированного проектирования SolidWorks, а расчеты НДС - программного комплекса CosmosM. Результаты: в коленном суставе в условиях варусной деформации БК наиболее перегруженным оказался ее медиальный мыщелок и соответствующая опорная поверхность большеберцовой кости (26,9 против 4,9 МПа для нормальной конечности). По латеральному краю коленного сустава установлено повышение величины напряжения в два раза (6,1 против 3,4 МПа). На уровне голеностопного сустава увеличение НДС почти втрое отмечено на латеральной части суставных поверхностей как большеберцовой, так и надпяточной костей. В подтаранном суставе обнаружена зона максимальных напряжений на его поверхностях со стороны надпяточной и пяточной костей. Выводы: варусная деформация БК приводит к значительному повышению величины напряжений в диафизах бедренной и большеберцовой костей, дисбалансу между величинами напряжений с медиальной и латеральной сторон этих костей с преобладанием на медиальной поверхности, а также к значительному повышению величины напряжений на медиальной стороне опорных поверхностей коленного сустава.


Дод.точки доступу:
Корж, М.О.; Романенко, К.К.; Карпінський, М.Ю.; Прозоровський, Д.В.; Яресько, О.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

5.


   
    Напряженно-деформированное состояние модели таза и тазобедренного сустава в различных фазах шага [Текст] / В. А. Филиппенко [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 31-36. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ
ТАЗА КОСТИ (повреждения)
Анотація: Актуальність представленої роботи обумовлена великою кількістю ускладнень і незадовільних результатів хірургічного лікування пацієнтів з патологією кульшового суглоба. У статті відображені питання, що мають велике значення для хірургів, які займаються проблемами лікування патології таза і кульшового суглоба. Останніми роками з метою удосконалення методик операцій в ортопедії і травматології широко використовують математичне моделювання. Проте дослідження напружено-деформованого стану (НДС) кісток таза та кульшового суглоба під час ходьби відсутні. Мета: проаналізувати НДС у кістках таза і кульшовому суглобі в різні фази кроку на підставі розробленої авторами моделі таза людини. Методи: в основу побудови геометричної моделі таза закладено методику створення моделі за геометричними перерізами, отриманими з томографічних знімків. У моделі враховано кути нахилу стегнової кістки і таза для трьох фаз циклу кроку. Геометричну модель будували в програмі SolidWorks. Основні розрахунки зроблено з використанням програми ANSYS. Для оцінювання НДС обрано напруження Мізеса. Проведено дослідження на трьох моделях кісток таза: в момент відриву носка стопи неопорної ноги, під час повного одноопорного положення та під час удару п'яткою неопорної ноги. Результати: більш напружений стан спостерігають у І та ІІІ фазах кроку. Найбільше підвищився напружений стан у задній частині кульшової западини порівняно з одноопорним стоянням. У І фазі кроку більш напруженими виявилися передня та задня стінки кульшової западини, а в ІІІ - передня. У ділянці великої сідничної вирізки рівень НДС значно збільшений у І та ІІІ фазах кроку. Висновки: застосування моделі таза з урахуванням змін НДС під час ходьби дає можливість адекватно відобразити НДС у кістках таза порівняно з раніше використовуваними моделями.


Дод.точки доступу:
Филиппенко, В.А.; Танькут, В.А.; Бондаренко, С.Е.; Стауде, В.А.; Яресько, А.В.; Аконджом, М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

6.


    Тяжелов, А. А.
    Изучение механизма реализации вывиха плечевой кости у больных с повреждением Hill-Sachs с помощью метода математического моделирования [Текст] / А. А. Тяжелов, М. З. Бицадзе, М. Ю. Карпинский // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 37-42. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПЛЕЧА ВЫВИХ
МАТЕМАТИЧЕСКИЕ КОНЦЕПЦИИ
Анотація: Різниця атмосферного і внутрішньосуглобового тиску під час рухів плеча спричиняє притягувальний ефект, який є механізмом стабілізації плечового суглоба. Внаслідок імпресійного ушкодження головки плечової кістки порушується конгруентність суглобових поверхонь і стабілізувальний ефект, що призводить до нестабільності плечового суглоба. Мета: визначити величину сили, яка забезпечує притягувальний ефект у плечовому суглобі, та ефективність її дії за умов нестабільності плечового суглоба з ушкодженням Hill-Sachs, вивчити механізм реалізації вивиху головки плечової кістки в разі порушення конгруентності суглобових поверхонь плечового суглоба. Методи: математичне моделювання стабілізувального ефекту плечового суглоба внаслідок різниці атмосферного і внутрішньосуглобового тиску. В основу обчислення сили, яка забезпечує притягувальний ефект в плечовому суглобі, закладено методику розрахунку вакуумних присосок для промислових робіт. Математичне моделювання можливості реалізації вивиху плечової кістки за умов ушкодження Hill-Sachs проведено за методикою визначення заклинювання кулачкових механізмів. Результати: встановлено, що механізм, який забезпечує притягувальний ефект у плечовому суглобі, є фактором його первинної стабілізації за умов розслаблення м'язової системи. Висновки: ефективність дії сили, яка забезпечує притягувальний ефект в плечовому суглобі, зберігається, якщо площа суглобової поверхні лопатки не менше ніж у два рази перевищує площу дефекту головки плечової кістки. Доведено, що втягнений дефект є ключовим механізмом реалізації вивиху плечової кістки. Основними показниками для здійснення цього механізму є кут інклінації дефекту головки плечової кістки в точці можливого зіткнення і швидкість руху в суглобі. Стабільність плечового суглоба зберігатиметься, коли кут інклінації дефекту буде більшим за 60° і площа дефекту меншою за 1/2 площі суглобової поверхні лопатки.


Дод.точки доступу:
Бицадзе, М.З.; Карпинский, М.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

7.


    Яковенко, С. М.
    Ультрасонографічні особливості анатомічних структур плечового суглоба в дорослих залежно від віку та статі [Текст] / С. М. Яковенко // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ (анатомия и гистология, ультрасонография)
Анотація: Цель: выявить особенности ультразвуковой картины анатомических структур плечевого сустава в зависимости от возраста у относительно здоровых лиц. Методы: с помощью ультрасонографии обследовано 85 относительно здоровых людей в возрасте от 18 до 60 лет. В зависимости от возраста их разделили на четыре группы: I - 18-30 лет, II - 31-40, III - 41-50 и IV - 51-60. Исследования выполнены с помощью ультразвуковой системы Simens G-50 и Toshiba Aplio-500 по стандартной методике. Результаты: в I группе при ультрасонографии плечевых суставов у всех выявлена однородная структура сухожилий без изменений эхогенности и включений в структуре мягких тканей. Контур головки плечевой кости и суставных поверхностей ключично-акромиального сочленения был четким и ровным. Во II группе у 2 из 20 обследованных выявлена неоднородность структуры сухожилий и повышение их эхогенности, но включения в структуре мягких тканей отсутствовали. Контур головки плечевой кости - четкий, ровный. В одном случае контур ключично-акромиального сочленения был узурирован. В III группе у 7 обследованных структура сухожилий была неоднородной, а эхогенность повышенной. В одном случае визуализировались гиперэхогенные единичные включения в структуре сухожилий. У 3 человек сухожилия были истончены. Контур головки плечевой кости у всех обследованных был четкий и ровный. У 12 человек контур ключично-акромиального сочленения узурированный. В IV группе у 9 человек структура сухожилий была неоднородной, эхогенность повышенной. Гиперэхогенные включения обнаружили у 4 обследованных, истончение сухожилий - у 3. Узурованный контур головки плечевой кости был у 6 пациентов, ключично-акромиального сустава - у 13. Выявленные изменения не зависели от пола. Во всех возрастных группах толщина сухожилий и мышц у мужчин на 3-28 % была больше, чем у женщин. Выводы: с возрастом независимо от пола развиваются изменения в структуре мягких тканей и хряща плечевых суставов, которые не сопровождаются клиническими симптомами.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

8.


   
    Експериментальне обгрунтування комбінованої фіксації пухлинного ендопротеза для заміщення діафізарних дефектів довгих кісток у щурів [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ (использование)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
Анотація: Цель: сравнить прочность фиксации эндопротезов для замещения диафизарных пострезекционных дефектов бедренной кости у экспериментальных животных при нагрузке на сгибание и растяжение. Методы: исследование проведено на 20 нелинейных белых крысах возрастом 6 мес. Выполняли резекцию участка диафиза бедренной кости в средней трети и замещали образовавшийся дефект модульным эндопротезом. С помощью рентгенометрического и остеометрического исследования крыс аналогичного возраста, пола и массы тела определили средний диаметр и длину костномозгового канала бедренной кости. По полученным данным рассчитали размеры интрамедуллярных ножек для фиксации эндопротезов в каналах кости. Накостная пластина крепилась винтовым способом к телу эндопротеза и после имплантации плотно прилегала к дистальному фрагменту бедренной кости. Интрамедуллярные ножки и накостная пластина были покрыты слоем корундовой керамики. Животных разделили на две группы: с использованием модульного эндопротеза с накостной пластиной (опыт) и без нее (контроль). Через 3 мес. исследовали прочность крепления эндопротеза к диафизу кости под действием сгибания и растяжения. Результаты: в опытной группе у 6 из 10 крыс ось бедренной кости была сохранена, резорбция кости вокруг ножек эндопротеза не наблюдалась, отмечена оссификация вокруг накостной пластины. В контрольной группе только у 3 из 10 крыс наблюдали стабильную фиксацию эндопротеза. По показателю сгибающего момента лучшие результаты отмечены для интактных бедренных костей - (1,89 ± 0,81) Нм. Более низкие показатели получены для костей с эндопротезами и накостной пластиной - (1,65 ± 0,33) Нм, худшие - при исследовании препаратов бедренных костей с эндопротезом без накостной пластины (0,63 ± 0,42) Нм. Выводы: использование эндопротеза с дополнительной накостной пластиной позволило добиться более прочной фиксации «имплантат - кость» и значительно снизить количество осложнений в послеоперационном периоде.


Дод.точки доступу:
Вирва, О.Є.; Міхановський, Д.О.; Головіна, Я.О.; Нікольченко, О.А.; Карпінський, М.Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

9.


    Коломаченко, В. І.
    Розподіл місцевого анестетика в разі псоас-компартмент блоку за даними рентгенографії [Текст] / В. І. Коломаченко // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 55-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ (хирургия)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА (прием и дозировка)
Анотація: Анестезия в хирургии тазобедренного сустава проблематична из-за возраста и сопутствующих заболеваний пациентов, необходимости надежной интраоперационной и послеоперационной аналгезии, тромбопрофилактики. Поэтому спинальная или эпидуральная блокады довольно популярны, однако с ними сопряжены серьезные риски - брадикардия, артериальная гипотензия, угнетение дыхания, постпункционная головная боль, эпидуральная гематома или абсцесс и т. д. Блокады периферических нервов как одноразовые, так и продленные (через катетер), включающие поясничное сплетение и седалищный нерв, имеют ряд преимуществ перед спинальной и эпидуральной анестезией. Для наиболее эффективной блокады поясничного сплетения в псоас-компартменте предложено несколько доступов. Цель: оценить распространение местного анестетика после блокады в псоас-компартменте доступом Capdevila. Методы: у 21 взрослого пациента продленные блокады псоас-компартмента через катетер в поясничном сплетении использованы как компонент интра- и послеоперационной аналгезии при эндопротезировании тазобедренного сустава. При завершении операции в катетер вводили 10 мл 1 % лидокаина и 10 мл контрастного вещества (йогексола). Затем выполняли стандартную передне-заднюю рентгенографию с последующей оценкой распространения контраста вдоль тел позвонков. Результаты: распространение контрастного вещества по спинальным сегментам L3 и L4 обнаружено у всех (100 %) пациентов, L5 - у 7 (33 %), L2 - у 5 (24 %), а по всем, включая L1 и S1, - лишь у 2 (10 %). Кроме того, выявлено два рентгенографических паттерна: у 8 (38 %) пациентов контрастное вещество распространялось равномерно вдоль позвоночника, а у 13 (62 %) концентрировалось преимущественно около тел позвонков L3 и L4. Выводы: 20 мл раствора всегда охватывают спинальные сегменты L3 и L4, остальные сегменты могут нуждаться в дополнительной блокаде.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

10.


   
    Функциональное состояние мышц спины у пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника [Текст] / А. Г. Скиданов [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 59-68. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ (осложнения)
СПИННЫЕ МЫШЦЫ
Анотація: Структурні зміни в разі дегенеративних захворювань хребта пов'язують з процесами, які розвиваються в хребтових рухових сегментах та паравертебральних зв'язках і м'язах. Мета: вивчити функціональний стан паравертебральних м'язів у пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) до та після хірургічного лікування. Методи: проведено електроміографічне обстеження 117 пацієнтів з дегенеративними захворюваннями ПВХ і 10 здорових волонтерів. Пацієнтів розподілили на групи за діагнозами - грижі міжхребцевих дисків ПВХ, нестабільність, спондилолістез і стеноз. Реєстрували інтерференційну міограму m. erector spinae на рівні L4-L5 хребців у стані тривалого (60 с) напруження та розраховували спектральні характеристики - загальну потужність спектру (ЗПС), середню потужність спектру (СПС), середню частоту (СЧ), медіану частоти спектру (МЧС), швидкість зміни медіани (ШЗМ). Проведено аналіз обстежень до і через 6, 18, і 36 міс. після хірургічного лікування. Результати: до операції виявлені достовірно нижчі показники ЗПС і СЧу пацієнтів зі спондилолістезом і ще нижчі - зі стенозом порівняно з контролем. Після хірургічного лікування показники ЗПС, СПС, МЧС знижувалися в усіх групах хворих, найбільш виражено в пацієнтів зі спондилолістезом. Аналіз динаміки спектральних показників свідчить, що протягом 18 міс. знижувалися ЗПС, СПС та МЧС, а в період від 18 міс. до 3 років і пізніше спостерігали відновлення цих показників до передопераційних значень. Висновки: на фоні дегенеративних захворювань ПВХ у всіх пацієнтів знижуються функціональні можливості паравертебральних м'язів, максимально у пацієнтів зі сподилолістезом і стенозом. Після хірургічного лікування найбільші відмінності ЗПС, СПС та МЧС від контролю виявлені в групі пацієнтів зі спондилолістезом. На відміну від повного клінічного (через рік) електрофізіологічне відновлення m. erector spinae відмічено через 3 роки після хірургічного лікування.


Дод.точки доступу:
Скиданов, А.Г.; Дуплий, Д.Р.; Котульский, И.В.; Барков, А.А.; Кись, А.В.; Пионтковский, В.К.; Радченко, В.А.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

11.


    Шуба, Н. М.
    Ефективність структурно-модифікувальних препаратів у пацієнтів з остеоартрозом і гіперурикемією [Текст] / Н. М. Шуба, А. С. Крилова // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 69-72. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ (лекарственная терапия)
ОСТЕОАРТРИТ (лекарственная терапия)
Анотація: Цель: изучить эффективность хондроитин-4,6-сульфата (в качестве монотерапии или в комбинации с калий-натрий-гидроцитратным комплексом) у пациентов с остеоартрозом (ОА) и сопутствующей гиперурикемией и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, пуринового, углеводного, липидного обменов. Методы: в исследование включены 78 больных ОА (62 женщины, 16 мужчин) в возрасте от 35 до 75 лет. Пациентов разделили на три группы. Больные І (30 человек с ОА без гиперурикемии) и ІІ (32, с ОА и сопутствующей гиперурикемией) групп принимали хондроитин-4,6-сульфат; ІІІ (16больных ОА с сопутствующей гиперурикемией) получали хондроитин-4,6-сульфат и калий-натрий-гидроцитратный комплекс. Оценивали динамику показателей ВАШ, индексов WOMAC, Лекена, мочевой кислоты, IL-1ft, IGF-1, NO, СРБ, общеклинических показателей на фоне терапии. Статистический анализ проведен с помощью SPSS Statistics. Результаты: выявлено достоверное уменьшение боли по ВАШ, индексов WOMAC, Лекена через 6 мес. лечения во всех группах. Однако более выраженное (р 0,05) снижение показателей ВАШ при ходьбе, индекса WOMAC наблюдалось у пациентов ІІІ группы по сравнению с І и ІІ. Через 6 мес. лечения отмечено достоверное снижение IL-1, NO, а также достоверное повышение IGF-1. У пациентов ІІІгруппы снижение IL-1 (р 0,05) оказалось более значительным по сравнению с І и ІІ. Выявлена тенденция повышения уровня мочевой кислоты в І группе, достоверное ее повышение во ІІ и снижение в ІІІ. Выводы: применение препаратахондроитин-4,6-сульфат у пациентов с ОА патогенетически обоснованно и клинически перспективно, однако следует учитывать его влияние на уровень мочевой кислоты и планировать дифференцированный подход к лечению пациентов с ОА и сопутствующей гиперурикемией, назначать им структурно-модифицирующие препараты в комбинации со снижающими уровень мочевой кислоты.


Дод.точки доступу:
Крилова, А.С.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

12.


    Болховитин, П. В.
    Современные тенденции и концепции в лечении остеоартроза коленного сустава препаратами гиалуроновой кислоты [Текст] / П. В. Болховитин // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 75-79. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА (терапевтическое применение)
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА (лекарственная терапия)
Анотація: Фармакологічне лікування остеоартрозу (ОА) колінного суглоба передбачає використання препаратів симптоматичної (зі швидким або повільним ефектом) та структурно-модифікувальної дії. Мета: проаналізувати сучасні концепції (в'язкоеластичного захисту і в'язкознеболювального ефекту) й сучасні тенденції (збільшення молекулярної маси і концентрації) застосування препаратів гіалуронової кислоти (ГК) за ОА. Методи: вивчені джерела інформації, де представлено результати клінічних досліджень щодо використання препаратів ГК. Результати: у концепції в'язкоеластичності (viscosupplementation) еталоном вважають молекулярну масу і концентрацію ГКу нормальній синовіальній рідині. Екзогенне введення ГК із високою молекулярною масою і концентрацією підвищує амортизаційні властивості синовіальної рідини і перешкоджає подальшим дистрофічним змінам у структурах суглоба. У концепції в'язкознеболювання (viscoanalgisation), яка також базується на біомеханічних властивостях синовіальної рідини, акцент зроблено на біологічних аспектах. Інновацією став препарат Synolis VA - поміщений у матрицю із сорбітолу в'язкопружний, стерильний, апірогенний, ізотонічний 2 % розчин гіалуронату натрію (молекулярна маса 2 000 000 Да). Synolis VA рекомендовано застосовувати за умов ОА колінного суглоба на ранніх стадіях (І-ІІ за Kellgren-Lawrence), коли ОА супроводжується болем, незважаючи на проведення іншої медикаментозної та немедикаментозної терапії, з помірними рентгенологічними ознаками; в разі ОА з вираженим синовітом - у поєднанні з протизапальною терапією (кортикостероїдами, НПЗП тощо). Іншими показаннями можуть бути: виражений больовий синдром на кінцевих стадіях ОА колінного суглоба (ІІІ-IV) у випадках, коли неможливе ендопротезування або пацієнт відмовляється від нього; альтернативна терапія, якщо НПЗП протипоказані, не переносяться або неефективні. Висновки: застосування зшитого з сорбітолом гіалуронату натрію (Synolis VA) є перспективним у лікуванні всіх стадій остеоартрозу завдяки вираженому знеболювальному ефекту.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

13.


    Попович, С. В.
    Терапия остеоартроза коленного сустава комбинацией Траумель С и Цель Т: обзор клинического исследования MOZArT [Текст] / С. В. Попович // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 81-84. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА (лекарственная терапия)
Анотація: Традиційне лікування остеоартрозу спрямоване на зменшення симптомів за допомогою анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), внутрішньосуглобових ін'єкцій кортикостероїдів, гіалуронової кислоти тощо. Проте така терапія має певні обмеження через можливі побічні дії та протипоказання, особливо в пацієнтів похилого віку з супутніми соматичними захворюваннями. До складу Траумель С входить 14 компонентів рослинного та мінерального походження, які обумовлюють його протизапальну, антиексудативну, знеболювальну, відновлювальну та імунокоригувальну дію. Цель Т чинить хондропротекторну, протизапальну, аналгезивну дію, сприяє відновленню метаболічних та репаративних процесів у суглобовому хрящі. Мета: представити результати багатоцентрового рандомізованого плацебоконтрольованого подвійного сліпого дослідження MOZArT («Management of Osteoarthritis of the Knee with Zeel and Traumeel Injections» / «Комбіноване застосування Траумель С і Цель Т для терапії гонартрозу») для оцінювання ефективності й безпеки внутрішньосуглобових ін'єкцій Траумель С і Цель Т порівняно з плацебо. Методи: у дослідженні взяли участь 232 пацієнти у 24 центрах США. Хворі (119) основної групи отримували ін'єкції Траумель С і Цель Т, контрольної (113) - фізіологічний розчин. Проведено по три ін'єкції обох препаратів з інтервалом у тиждень. Для оцінювання результатів використано шкалу WOMAC А. Результати: за умов використання препаратів Траумель С і Цель Т достовірне зниження болю за шкалою WOMAC A понад 60 % встановлено вже після другої ін'єкції та протягом наступних 12 тижнів. Ефект зазначеної комбінованої терапії порівняний з результатами внутрішньосуглобового введення кортикостероїдів та гіалуронової кислоти, а також диклофенаку перорально. Висновки: профіль безпеки Траумель С і Цель Т оптимальніший порівняно з пероральними НПЗП, без ризиків з боку серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

14.


    Горидова, Л. Д.
    Кожная пластика при открытых повреждениях кисти и пальцев [Текст] / Л. Д. Горидова, С. Д. Шевченко // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 85-90. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПАЛЬЦЫ КИСТИ (патология)
КОЖИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ (использование)
Анотація: Відкриті ушкодження кисті та пальців становлять 55,1 % серед усіх травм кисті та їх наслідків. Вони часто супроводжуються дефектами тканин і призводять до втрати функції кисті. Такі ушкодження рекомендовано лікувати хірургічно із застосуванням методів шкірної пластики з метою уникнення ампутації ураженого сегмента. У роботі стисло описані й проілюстровані різні варіанти автопластики, яку виконують залежно від характеру ушкодження та клінічного завдання - вільної (епідермальними шматками шкіри, розщепленими або повношаровими шкірно-підшкірними) і невільної (італійської, стебельчастої за Філатовим). Представлені їх недоліки і переваги. Наведено вимоги до виконання пересадки різних видів трансплантатів. Вказані особливості профілактики розвитку рубцевих контрактур. Автор звернув увагу на особливості будови шкіри долонної поверхні кисті й пальців, які обмежують застосування місцевих шкірних шматків. Охарактеризовано методи закриття ран пальців і кисті залежно від їх локалізації, розмірів, глибини ураження тканин. Наведені рекомендації щодо закриття донорських ран. Підкреслено необхідність збереження кінцевих фаланг пальців, особливо I. Автор представив способи лікування у випадках торцевих дефектів фаланг пальців.


Дод.точки доступу:
Шевченко, С.Д.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

15.


    Літвішко, В. О.
    Функціональне лікування діафізарних переломів кісток гомілки з використанням гіпсової пов'язки або стрижневого апарата [Текст] / В. О. Літвішко, О. К. Попсуйшапка // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 91-102. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ (терапия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ (хирургия)
ПОВЯЗКИ ГИПСОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ (использование)
Анотація: Статья подготовлена для практикующих врачей-травматологов. Авторы выделили и обосновали три основных условия, необходимых для естественного течения процесса регенерации кости с образованием периостального костного регенерата: наличие уцелевших участков надкостницы с мышцами, которые отслоились от отломков; образование фибрин-кровяного сгустка в околоотломковой зоне; наличие внутренних напряжений фибрин-клеточной бластемы на этапе пролиферации и дифференциации мезенхимальных клеток. Данные условия необходимо учитывать при выборе способа вправления отломков костей голени, способа их фиксации и режима функциональной активности поврежденной конечности. Кроме этого, при выборе способа фиксации отломков необходимо анализировать степень фиксированности отломков надкостнично-мышечным футляром. Для этого авторы предложили классификацию фиксированности отломков, основанную на величине первичного смещения отломков, выявляемого рентгенологически: I степень - первичное смещение отломков большеберцовой кости не превышает 1/3 ее поперечного сечения, приблизительно в трети случаев малоберцовая кость не повреждается или ломается на другом уровне, повреждение надкостнично-мышечного футляра незначительно; II - первичное смещение отломков большеберцовой кости превышает 1/3, но не выходит за пределы ее поперечного сечения, малоберцовая кость повреждается примерно на том же уровне, надкостнично-мышечный футляр разрушается приблизительно на 1/2; III - смещение отломков обеих костей голени на полный поперечник и по длине, значительный разрыв надкостницы и мышц. Подробно изложены методики функционального лечения свежих переломов голени с использованием гипсовой повязки и авторских стержневых аппаратов внешней фиксации.


Дод.точки доступу:
Попсуйшапка, О.К.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

16.


    Григоровский, В. В.
    Современная классификация опухолей костей ВОЗ (IV издание, 2013 г.). Комментарии патолога [Текст] / В. В. Григоровский // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 103-120. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ (классификация)
Анотація: У роботі представлено сучасну класифікацію пухлин кісток ВООЗ (2013). Автор подає короткі історичні відомості про її попередні випуски, рубрикацію розділів у новітньому виданні, визначення (дефініції) окремих нозологічних одиниць та коментарі патолога, засновані на власному досвіді за результатами клініко-морфологічних досліджень понад 10 000 клінічних випадків. Основними розділами класифікації пухлин кісток ВООЗ (2013) є хондрогенні, остеогенні, фіброгенні, фіброгістіоцитарні пухлини, гематопоетичні неоплазми, пухлини, багаті на остеокластичні гігантські клітини, нотохордальні, судинні, міогенні, ліпогенні пухлини, ураження невстановленої неопластичної природи та різноманітні пухлини. У кожному розділі для найбільш вагомих у патогістологічній практиці захворювань наведено відомості про імуногістохімічні та генетичні особливості клітин і тканин, важливі для диференційної діагностики та прогнозування клінічної поведінки. Розглянуто ступені злоякісності пухлин кісток, захворювання, неопластична природа яких не встановлена, а також пухлинні синдроми (спадкові захворювання, за яких частіше, ніж у загальній популяції, трапляються пухлини кісток і м'яких тканин). У роботі наголошується, що класифікація пухлин кісток ВООЗ акумулювала досягнення з вивчення патології, клініки, генетики, візуалізивнихметодів, фармакології тощо і повинна стати уніфікованим посібником для лікарів медичних спеціальностей, які займаються вивченням проблем діагностики й лікування хворих з онкопатологією опорно-рухової системи.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

17.


   
    Денис Дмитрович Бітчук [Текст] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 121-122 . - ISSN 0030-5987


Дод.точки доступу:
Битчук, Денис Дмитриевич \о нем\
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

18.


    Олейник, А. Е.
    О методологии исследований эндопротезирования тазобедренного сустава [Текст] / А. Е. Олейник // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 123-127. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ (использование)
Анотація: Незважаючи на багато наукових розробок та значний клінічний досвід, залишається значною (від 8 до 15 %) кількість ускладнень після ендопротезувань кульшового суглоба. Мета: сформувати методологічне забезпечення досліджень ендопротезування кульшового суглоба для його подальшого удосконалення. Результати: забезпечення тривалої стабільності ендопротеза пов'язано з вибором оптимальної конструкції імплантата, систематизацією його критеріїв та прогнозуванням впливу імплантата на суглобові елементи. Традиційно методику хірургічного втручання обирають залежно від стадії захворювання. У разі ендопротезування виникає протиріччя: на одній стадії захворювання використовують різні конструкції ендопротезів. Під час диференційованого вибору конструкції та алгоритмізації процесу відбору фахівці також стикаються з цією проблемою. Тому очевидно, що з врахуванням тільки стадійності зводяться нанівець змоги повноцінного аналізу ефективності рішення проблеми тривалого функціонування ендопротеза, а також ефективності процесу алгоритмізації вибору конструкції. У методологію ендопротезування має бути введена нова методологічна форма, яка суттєво розширить можливості опису проявів патологічних змін кульшового суглоба в межах наявних класифікацій захворювань. Назвемо цю форму «морфоімплантаційна група», яка є сукупністю згрупованих морфологічних змін суглобових елементів кульшового суглоба та клінічних критеріїв у межах класифікації патологічного процесу, що зумовлюють вибір елемента конструкції імплантата. Формування морфоімплантаційних груп визначає вид модуля ендопротеза для конкретного випадку. Сукупність морфоімплантаційних груп у межах класифікації стадії процесу визначає варіації застосування модульних елементів ендопротеза. Висновки: застосування морфоімплантаційної групи як методологічного підходу до вибору конструкції ендопротеза кульшового суглоба допоможе систематизувати та алгоритмізувати саме процес вибору імплантата, що виведе на якісно новий рівень прогнозування поведінки ендопротеза для забезпечення тривалого його функціонування.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

19.


    Бэц, Г. В.
    Методы лечения переломов костей и физиологические основы остеосинтеза (динамика взглядов и современное состояние вопроса) [Текст] / Г. В. Бэц, И. Г. Бэц // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - С. 128-133. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ (методы)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ (терапия)
Анотація: На формування тактики і технологій лікування ушкоджень кісток в Україні вплинуло розповсюдження технологій АО, традиції вітчизняної ортопедо-травматологічної школи, соціально-економічні особливості країни. Одночасно з новітніми технологіями АО використовують скелетне витягнення та фіксаційний метод, але показання до їх застосування досить невизначені. Відмічено, що успіх лікування прямо залежить від раннього функціонування ушкодженого сегмента. Критерій функціональності технології і дотепер є одним із головних для визначення ступеня її відповідності принципам фізіологічного лікування переломів. Зазначено, що остеосинтез вважають успішним за відсутності подальшої необхідності зовнішньої фіксації, можливості ранньої функції, мінімізації негативного впливу на життєспроможність ушкоджених тканин. Враховуючи стан ортопедо-травматологічної служби в Україні щодо забезпечення якісними ліцензованими металоконструкціями та інструментарієм для остеосинтезу, обладнанням для інтраопераційного рентген-моніторингу, теоретичної та практичної підготовки спеціалістів, тактико-технологічні питання лікування переломів потребують аналізу та переосмислення. Методику скелетного витягнення продовжують обґрунтовано використовувати для лікування неоперабельних пацієнтів та на етапах передопераційної підготовки й планування. Фіксувальні пов'язки й ортези є необхідними компонентами в комплексному лікуванні травматологічних хворих як основні засоби іммобілізації та індивідуальні функціональні ортези для забезпечення ранньої функціональної реабілітації. Підкреслено, що використання технологій АО не повинно виключати з практики методи позаосередкової фіксації, яким немає альтернативи в лікуванні ускладнень, відкритих та вогнепальних переломів. Відсутність серійного виробництва апаратів позаосередкового остеосинтезу негативно вплинула на якість надання допомоги постраждалиму воєнних подіях на південному сході України.


Дод.точки доступу:
Бэц, И.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

20.


   
    Systematic reviev of the articles devoted to hip and knee arthroplasty and published in Korean. Russian and Ukrainian journals over the 2005-2014 years [Text] / K. E. Eshnazarov [et al.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Orthopaedics, traumatology and prosthetics : ежеквартальный научно-практический журнал. - 2015. - № 4. - P134-139. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0030-5987
MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ (статистика)
Анотація: Цель: определить особенности исследований, посвященных эндопротезированию тазобедренного и коленного суставов, результаты которых опубликованы в ведущих корейских, российских и украинского ортопедических журналах на протяжении последних 10 лет. Методы: проанализировано 615 статей на корейском языке и 361 на русском, опубликованных в «Clinics in Orthopedic Surgery», «Journal of the Korean Orthopaedic Association», «The Journal Hip & Pelvis», «The Journal Knee Surgery & Related Research», «Травматология и ортопедия России», «Вестник травматологии и ортопедии им. Приорова», «Гений ортопедии», «Ортопедия, травматология и протезирование» (Украина) в период с 2005 по 2014 гг. Статьи разделены на 3 группы: I-посвящены эндопротезированию тазобедренного сустава, II - коленного, III-различным общим вопросам обеих тем. Статистический анализ выполнен с использованием программного обеспечения для Windows (версия 20.0, SPSS Inc., Chicago, IL). Результаты: выявлено, что среди корейских статей 305 работ (49,6 %) были посвящены эндопротезированию тазобедренного сустава, 288 (46,8 %) - коленного, 22 (3,6 %) затрагивали обе тематики и общие вопросы эндопротезирования. Среди статей из русской базы данных эндопротезированию тазобедренного сустава было посвящено 235 работ (65 %), коленного - 76 (21,2 %), обоих суставов и общим вопросам эндопротезирования - 50 (13,8 %). Выявлены характерные особенности исследований в зависимости от региона, где их проводили. Установлено, что, изучению особенностей имплантатов и технике выполнения эндопротезирования посвящены в основном статьи, опубликованные в российских журналах. Проблемы ревизионного эндопротезирования более фундаментально представлены в работах корейских специалистов. Выводы: выявлены различия в направлении исследований, касающихся эндопротезирования коленного и тазобедренного суставов. Четкое определение этиопатогенетических показаний для выполнения указанных операций может обеспечить лучший функциональный результат хирургического лечения и требует дальнейшего изучения.


Дод.точки доступу:
Eshnazarov, K.E.; Kim, H.S.; Oh, P.J.; Azizov, A.M.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)